| прожува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прожува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прожу́ймо | |
| 2 особа | прожу́й | прожу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прожую́ | прожуємо́, прожує́м |
| 2 особа | прожує́ш | прожуєте́ |
| 3 особа | прожує́ | прожую́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прожува́в | прожува́ли |
| жін.р. | прожува́ла | |
| сер.р. | прожува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прожо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| прожо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| прожува́вши | ||