| прозива́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | прозива́тися, прозива́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прозива́ймося, прозива́ймось | |
| 2 особа | прозива́йся, прозива́йсь | прозива́йтеся, прозива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прозива́тимуся, прозива́тимусь | прозива́тимемося, прозива́тимемось, прозива́тимемся |
| 2 особа | прозива́тимешся | прозива́тиметеся, прозива́тиметесь |
| 3 особа | прозива́тиметься | прозива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прозива́юся, прозива́юсь | прозива́ємося, прозива́ємось, прозива́ємся |
| 2 особа | прозива́єшся | прозива́єтеся, прозива́єтесь |
| 3 особа | прозива́ється | прозива́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| прозива́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | прозива́вся, прозива́всь | прозива́лися, прозива́лись |
| жін. р. | прозива́лася, прозива́лась | |
| сер. р. | прозива́лося, прозива́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прозива́вшись | ||