прозна́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | прозна́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | прозна́ймо | |
2 особа | прозна́й | прозна́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | прозна́ю | прозна́ємо, прозна́єм |
2 особа | прозна́єш | прозна́єте |
3 особа | прозна́є | прозна́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | прозна́в | прозна́ли |
жін.р. | прозна́ла | |
сер.р. | прозна́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
прозна́вши |