| прозондува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прозондува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прозонду́ймо | |
| 2 особа | прозонду́й | прозонду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прозонду́ю | прозонду́ємо, прозонду́єм |
| 2 особа | прозонду́єш | прозонду́єте |
| 3 особа | прозонду́є | прозонду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прозондува́в | прозондува́ли |
| жін.р. | прозондува́ла | |
| сер.р. | прозондува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прозондо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| прозондо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| прозондува́вши | ||