| прозуби́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прозуби́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прозубі́мо, прозубі́м | |
| 2 особа | прозуби́ | прозубі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прозублю́ | прозу́бимо, прозу́бим |
| 2 особа | прозу́биш | прозу́бите |
| 3 особа | прозу́бить | прозу́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прозуби́в | прозуби́ли |
| жін.р. | прозуби́ла | |
| сер.р. | прозуби́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прозу́блений | ||
| Безособова форма | ||
| прозу́блено | ||
| Дієприслівник | ||
| прозуби́вши | ||