| проквили́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проквили́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проквилі́мо, проквилі́м | |
| 2 особа | проквили́ | проквилі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проквилю́ | проквилимо́, проквили́м |
| 2 особа | проквили́ш | проквилите́ |
| 3 особа | проквили́ть | проквиля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проквили́в | проквили́ли |
| жін.р. | проквили́ла | |
| сер.р. | проквили́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проквили́вши | ||