прокво́листий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прокво́листий | прокво́листа | прокво́листе | прокво́листі |
родовий | прокво́листого | прокво́листої | прокво́листого | прокво́листих |
давальний | прокво́листому | прокво́листій | прокво́листому | прокво́листим |
знахідний | прокво́листий, прокво́листого | прокво́листу | прокво́листе | прокво́листі, прокво́листих |
орудний | прокво́листим | прокво́листою | прокво́листим | прокво́листими |
місцевий | на/у прокво́листому, прокво́листім | на/у прокво́листій | на/у прокво́листому, прокво́листім | на/у прокво́листих |
[розм.] |