| прокві́тнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокві́тнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокві́тнімо, прокві́тнім | |
| 2 особа | прокві́тни | прокві́тніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокві́тну | прокві́тнемо, прокві́тнем |
| 2 особа | прокві́тнеш | прокві́тнете |
| 3 особа | прокві́тне | прокві́тнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокві́т, прокві́тнув | прокві́тли, прокві́тнули |
| жін.р. | прокві́тла, прокві́тнула | |
| сер.р. | прокві́тло, прокві́тнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| прокві́тлий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прокві́тши, прокві́тнувши | ||