проклада́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | проклада́ч | прокладачі́ |
родовий | прокладача́ | прокладачі́в |
давальний | прокладаче́ві, прокладачу́ | прокладача́м |
знахідний | прокладача́ | прокладачі́в |
орудний | прокладаче́м | прокладача́ми |
місцевий | на/у прокладаче́ві, прокладачу́, прокладачі́ | на/у прокладача́х |
кличний | проклада́чу | прокладачі́ |