| проко́взатися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проко́взатися, проко́взатись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проко́взаймося, проко́взаймось | |
| 2 особа | проко́взайся, проко́взайсь | проко́взайтеся, проко́взайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́взаюся, проко́взаюсь | проко́взаємося, проко́взаємось, проко́взаємся |
| 2 особа | проко́взаєшся | проко́взаєтеся, проко́взаєтесь |
| 3 особа | проко́взається | проко́взаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проко́взався, проко́взавсь | проко́взалися, проко́взались |
| жін.р. | проко́взалася, проко́взалась | |
| сер.р. | проко́взалося, проко́взалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́взавшись | ||