| проко́взуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | проко́взуватися, проко́взуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | проко́взуватиметься | проко́взуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | проко́взується | проко́взуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́взуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проко́взувався, проко́взувавсь | проко́взувалися, проко́взувались |
| жін. р. | проко́взувалася, проко́взувалась | |
| сер. р. | проко́взувалося, проко́взувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́взувавшись | ||