| проколостійки́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | проколостійки́й | проколостійка́ | проколостійке́ | проколостійкі́ |
| родовий | проколостійко́го | проколостійко́ї | проколостійко́го | проколостійки́х |
| давальний | проколостійко́му | проколостійкі́й | проколостійко́му | проколостійки́м |
| знахідний | проколостійки́й | проколостійку́ | проколостійке́ | проколостійкі́ |
| орудний | проколостійки́м | проколостійко́ю | проколостійки́м | проколостійки́ми |
| місцевий | на/у проколостійко́му, проколостійкі́м | на/у проколостійкі́й | на/у проколостійко́му, проколостійкі́м | на/у проколостійки́х |