| проколупа́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | проколупа́тися, проколупа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проколупа́ймося, проколупа́ймось | |
| 2 особа | проколупа́йся, проколупа́йсь | проколупа́йтеся, проколупа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проколупа́тимуся, проколупа́тимусь | проколупа́тимемося, проколупа́тимемось, проколупа́тимемся |
| 2 особа | проколупа́тимешся | проколупа́тиметеся, проколупа́тиметесь |
| 3 особа | проколупа́тиметься | проколупа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проколупа́юся, проколупа́юсь | проколупа́ємося, проколупа́ємось, проколупа́ємся |
| 2 особа | проколупа́єшся | проколупа́єтеся, проколупа́єтесь |
| 3 особа | проколупа́ється | проколупа́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проколупа́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проколупа́вся, проколупа́всь | проколупа́лися, проколупа́лись |
| жін. р. | проколупа́лася, проколупа́лась | |
| сер. р. | проколупа́лося, проколупа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проколупа́вшись | ||