| проколупа́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проколупа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проколупа́ймо | |
| 2 особа | проколупа́й | проколупа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проколупа́ю | проколупа́ємо, проколупа́єм |
| 2 особа | проколупа́єш | проколупа́єте |
| 3 особа | проколупа́є | проколупа́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проколупа́в | проколупа́ли |
| жін.р. | проколупа́ла | |
| сер.р. | проколупа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проколу́паний | ||
| Безособова форма | ||
| проколу́пано | ||
| Дієприслівник | ||
| проколупа́вши | ||