| проко́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | проко́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проко́люймо | |
| 2 особа | проко́люй | проко́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́люватиму | проко́люватимемо, проко́люватимем |
| 2 особа | проко́люватимеш | проко́люватимете |
| 3 особа | проко́люватиме | проко́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́люю | проко́люємо, проко́люєм |
| 2 особа | проко́люєш | проко́люєте |
| 3 особа | проко́лює | проко́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проко́лював | проко́лювали |
| жін. р. | проко́лювала | |
| сер. р. | проко́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проко́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| проко́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́лювавши | ||