| проконопа́титися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проконопа́титися, проконопа́титись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | проконопа́титься | проконопа́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проконопа́тився, проконопа́тивсь | проконопа́тилися, проконопа́тились |
| жін.р. | проконопа́тилася, проконопа́тилась | |
| сер.р. | проконопа́тилося, проконопа́тилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проконопа́тившись | ||