| проконопа́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | проконопа́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проконопа́чуймо | |
| 2 особа | проконопа́чуй | проконопа́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проконопа́чуватиму | проконопа́чуватимемо, проконопа́чуватимем |
| 2 особа | проконопа́чуватимеш | проконопа́чуватимете |
| 3 особа | проконопа́чуватиме | проконопа́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проконопа́чую | проконопа́чуємо, проконопа́чуєм |
| 2 особа | проконопа́чуєш | проконопа́чуєте |
| 3 особа | проконопа́чує | проконопа́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проконопа́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проконопа́чував | проконопа́чували |
| жін. р. | проконопа́чувала | |
| сер. р. | проконопа́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проконопа́чувавши | ||