| прокопо́вицький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прокопо́вицький | прокопо́вицька | прокопо́вицьке | прокопо́вицькі |
| родовий | прокопо́вицького | прокопо́вицької | прокопо́вицького | прокопо́вицьких |
| давальний | прокопо́вицькому | прокопо́вицькій | прокопо́вицькому | прокопо́вицьким |
| знахідний | прокопо́вицький, прокопо́вицького | прокопо́вицьку | прокопо́вицьке | прокопо́вицькі, прокопо́вицьких |
| орудний | прокопо́вицьким | прокопо́вицькою | прокопо́вицьким | прокопо́вицькими |
| місцевий | на/у прокопо́вицькому, прокопо́вицькім | на/у прокопо́вицькій | на/у прокопо́вицькому, прокопо́вицькім | на/у прокопо́вицьких |