проко́пуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | проко́пуваний | проко́пувана | проко́пуване | проко́пувані |
родовий | проко́пуваного | проко́пуваної | проко́пуваного | проко́пуваних |
давальний | проко́пуваному | проко́пуваній | проко́пуваному | проко́пуваним |
знахідний | проко́пуваний, проко́пуваного | проко́пувану | проко́пуване | проко́пувані, проко́пуваних |
орудний | проко́пуваним | проко́пуваною | проко́пуваним | проко́пуваними |
місцевий | на/у проко́пуваному, проко́пуванім | на/у проко́пуваній | на/у проко́пуваному, проко́пуванім | на/у проко́пуваних |