| проко́пуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | проко́пуватися, проко́пуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проко́пуймося, проко́пуймось | |
| 2 особа | проко́пуйся, проко́пуйсь | проко́пуйтеся, проко́пуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́пуватимуся, проко́пуватимусь | проко́пуватимемося, проко́пуватимемось, проко́пуватимемся |
| 2 особа | проко́пуватимешся | проко́пуватиметеся, проко́пуватиметесь |
| 3 особа | проко́пуватиметься | проко́пуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́пуюся, проко́пуюсь | проко́пуємося, проко́пуємось, проко́пуємся |
| 2 особа | проко́пуєшся | проко́пуєтеся, проко́пуєтесь |
| 3 особа | проко́пується | проко́пуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́пуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проко́пувався, проко́пувавсь | проко́пувалися, проко́пувались |
| жін. р. | проко́пувалася, проко́пувалась | |
| сер. р. | проко́пувалося, проко́пувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́пувавшись | ||