проко́пувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | проко́пувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | проко́пуймо | |
2 особа | проко́пуй | проко́пуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | проко́пуватиму | проко́пуватимемо, проко́пуватимем |
2 особа | проко́пуватимеш | проко́пуватимете |
3 особа | проко́пуватиме | проко́пуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | проко́пую | проко́пуємо, проко́пуєм |
2 особа | проко́пуєш | проко́пуєте |
3 особа | проко́пує | проко́пують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
проко́пуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | проко́пував | проко́пували |
жін. р. | проко́пувала | |
сер. р. | проко́пувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
проко́пуваний | ||
Безособова форма | ||
проко́пувано | ||
Дієприслівник | ||
проко́пувавши |