| прокориго́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прокориго́ваний | прокориго́вана | прокориго́ване | прокориго́вані |
| родовий | прокориго́ваного | прокориго́ваної | прокориго́ваного | прокориго́ваних |
| давальний | прокориго́ваному | прокориго́ваній | прокориго́ваному | прокориго́ваним |
| знахідний | прокориго́ваний, прокориго́ваного | прокориго́вану | прокориго́ване | прокориго́вані, прокориго́ваних |
| орудний | прокориго́ваним | прокориго́ваною | прокориго́ваним | прокориго́ваними |
| місцевий | на/у прокориго́ваному, прокориго́ванім | на/у прокориго́ваній | на/у прокориго́ваному, прокориго́ванім | на/у прокориго́ваних |