| прокоти́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокоти́тися, прокоти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокоті́мося, прокоті́мось, прокоті́мся | |
| 2 особа | прокоти́ся, прокоти́сь | прокоті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокочу́ся, прокочу́сь | проко́тимося, проко́тимось, проко́тимся |
| 2 особа | проко́тишся | проко́титеся, проко́титесь |
| 3 особа | проко́титься | проко́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокоти́вся, прокоти́всь | прокоти́лися, прокоти́лись |
| жін.р. | прокоти́лася, прокоти́лась | |
| сер.р. | прокоти́лося, прокоти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прокоти́вшись | ||