прокоти́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | прокоти́тися, прокоти́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | прокоті́мося, прокоті́мось, прокоті́мся | |
2 особа | прокоти́ся, прокоти́сь | прокоті́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | прокочу́ся, прокочу́сь | проко́тимося, проко́тимось, проко́тимся |
2 особа | проко́тишся | проко́титеся, проко́титесь |
3 особа | проко́титься | проко́тяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | прокоти́вся, прокоти́всь | прокоти́лися, прокоти́лись |
жін.р. | прокоти́лася, прокоти́лась | |
сер.р. | прокоти́лося, прокоти́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
прокоти́вшись |