| прокря́кати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокря́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокря́каймо, прокря́чмо | |
| 2 особа | прокря́кай, прокря́ч | прокря́кайте, прокря́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокря́каю, прокря́чу | прокря́каємо, прокря́каєм, прокря́чемо, прокря́чем |
| 2 особа | прокря́каєш, прокря́чеш | прокря́каєте, прокря́чете |
| 3 особа | прокря́кає, прокря́че | прокря́кають, прокря́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокря́кав | прокря́кали |
| жін.р. | прокря́кала | |
| сер.р. | прокря́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прокря́кавши | ||