| прокулика́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокулика́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокулика́ймо | |
| 2 особа | прокулика́й | прокулика́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокулика́ю | прокулика́ємо, прокулика́єм |
| 2 особа | прокулика́єш | прокулика́єте |
| 3 особа | прокулика́є | прокулика́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокулика́в | прокулика́ли |
| жін.р. | прокулика́ла | |
| сер.р. | прокулика́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прокулика́вши | ||