прокультиво́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прокультиво́ваний | прокультиво́вана | прокультиво́ване | прокультиво́вані |
родовий | прокультиво́ваного | прокультиво́ваної | прокультиво́ваного | прокультиво́ваних |
давальний | прокультиво́ваному | прокультиво́ваній | прокультиво́ваному | прокультиво́ваним |
знахідний | прокультиво́ваний | прокультиво́вану | прокультиво́ване | прокультиво́вані |
орудний | прокультиво́ваним | прокультиво́ваною | прокультиво́ваним | прокультиво́ваними |
місцевий | на/у прокультиво́ваному, прокультиво́ванім | на/у прокультиво́ваній | на/у прокультиво́ваному, прокультиво́ванім | на/у прокультиво́ваних |