| прокультиво́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прокультиво́ваний | прокультиво́вана | прокультиво́ване | прокультиво́вані |
| родовий | прокультиво́ваного | прокультиво́ваної | прокультиво́ваного | прокультиво́ваних |
| давальний | прокультиво́ваному | прокультиво́ваній | прокультиво́ваному | прокультиво́ваним |
| знахідний | прокультиво́ваний | прокультиво́вану | прокультиво́ване | прокультиво́вані |
| орудний | прокультиво́ваним | прокультиво́ваною | прокультиво́ваним | прокультиво́ваними |
| місцевий | на/у прокультиво́ваному, прокультиво́ванім | на/у прокультиво́ваній | на/у прокультиво́ваному, прокультиво́ванім | на/у прокультиво́ваних |