| прокупи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокупи́тися, прокупи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокупі́мося, прокупі́мось, прокупі́мся | |
| 2 особа | прокупи́ся, прокупи́сь | прокупі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокуплю́ся, прокуплю́сь | проку́пимося, проку́пимось, проку́пимся |
| 2 особа | проку́пишся | проку́питеся, проку́питесь |
| 3 особа | проку́питься | проку́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокупи́вся, прокупи́всь | прокупи́лися, прокупи́лись |
| жін.р. | прокупи́лася, прокупи́лась | |
| сер.р. | прокупи́лося, прокупи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прокупи́вшись | ||