| прокуси́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокуси́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокусі́мо, прокусі́м | |
| 2 особа | прокуси́ | прокусі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокушу́ | проку́симо, проку́сим |
| 2 особа | проку́сиш | проку́сите |
| 3 особа | проку́сить | проку́сять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокуси́в | прокуси́ли |
| жін.р. | прокуси́ла | |
| сер.р. | прокуси́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проку́шений | ||
| Безособова форма | ||
| проку́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| прокуси́вши | ||