проку́шений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | проку́шений | проку́шена | проку́шене | проку́шені |
родовий | проку́шеного | проку́шеної | проку́шеного | проку́шених |
давальний | проку́шеному | проку́шеній | проку́шеному | проку́шеним |
знахідний | проку́шений, проку́шеного | проку́шену | проку́шене | проку́шені, проку́шених |
орудний | проку́шеним | проку́шеною | проку́шеним | проку́шеними |
місцевий | на/у проку́шеному, проку́шенім | на/у проку́шеній | на/у проку́шеному, проку́шенім | на/у проку́шених |