| пролигну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пролигну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пролигні́мо, пролигні́м | |
| 2 особа | пролигни́ | пролигні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пролигну́ | пролигнемо́, пролигне́м |
| 2 особа | пролигне́ш | пролигнете́ |
| 3 особа | пролигне́ | пролигну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пролигну́в | пролигну́ли |
| жін.р. | пролигну́ла | |
| сер.р. | пролигну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пролигну́вши | ||