| пролопоті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пролопоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пролопоті́мо, пролопоті́м | |
| 2 особа | пролопоти́ | пролопоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пролопочу́ | пролопотимо́, пролопоти́м |
| 2 особа | пролопоти́ш | пролопотите́ |
| 3 особа | пролопоти́ть | пролопотя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пролопоті́в | пролопоті́ли |
| жін.р. | пролопоті́ла | |
| сер.р. | пролопоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пролопоті́вши | ||