| пролупи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пролупи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пролупі́мо, пролупі́м | |
| 2 особа | пролупи́ | пролупі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пролуплю́ | пролу́пимо, пролу́пим |
| 2 особа | пролу́пиш | пролу́пите |
| 3 особа | пролу́пить | пролу́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пролупи́в | пролупи́ли |
| жін.р. | пролупи́ла | |
| сер.р. | пролупи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пролупи́вши | ||