| пролу́плювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | пролу́плювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пролу́плюймо | |
| 2 особа | пролу́плюй | пролу́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пролу́плюватиму | пролу́плюватимемо, пролу́плюватимем |
| 2 особа | пролу́плюватимеш | пролу́плюватимете |
| 3 особа | пролу́плюватиме | пролу́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пролу́плюю | пролу́плюємо, пролу́плюєм |
| 2 особа | пролу́плюєш | пролу́плюєте |
| 3 особа | пролу́плює | пролу́плюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пролу́плюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пролу́плював | пролу́плювали |
| жін. р. | пролу́плювала | |
| сер. р. | пролу́плювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пролу́плюваний | ||
| Безособова форма | ||
| пролу́плювано | ||
| Дієприслівник | ||
| пролу́плювавши | ||