| проляща́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проляща́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пролящі́мо, пролящі́м | |
| 2 особа | пролящи́ | пролящі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пролящу́ | пролящимо́, пролящи́м |
| 2 особа | пролящи́ш | пролящите́ |
| 3 особа | пролящи́ть | проляща́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проляща́в | проляща́ли |
| жін.р. | проляща́ла | |
| сер.р. | проляща́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проляща́вши | ||