| промарнува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | промарнува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | промарну́ймо | |
| 2 особа | промарну́й | промарну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | промарну́ю | промарну́ємо, промарну́єм |
| 2 особа | промарну́єш | промарну́єте |
| 3 особа | промарну́є | промарну́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | промарнува́в | промарнува́ли |
| жін.р. | промарнува́ла | |
| сер.р. | промарнува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| промарно́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| промарно́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| промарнува́вши | ||