| промі́тувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | промі́тувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | промі́туймо | |
| 2 особа | промі́туй | промі́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | промі́туватиму | промі́туватимемо, промі́туватимем |
| 2 особа | промі́туватимеш | промі́туватимете |
| 3 особа | промі́туватиме | промі́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | промі́тую | промі́туємо, промі́туєм |
| 2 особа | промі́туєш | промі́туєте |
| 3 особа | промі́тує | промі́тують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| промі́туючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | промі́тував | промі́тували |
| жін. р. | промі́тувала | |
| сер. р. | промі́тувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| промі́тувавши | ||