| підмо́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | підмо́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підмо́кнімо, підмо́кнім | |
| 2 особа | підмо́кни | підмо́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підмо́кну | підмо́кнемо, підмо́кнем |
| 2 особа | підмо́кнеш | підмо́кнете |
| 3 особа | підмо́кне | підмо́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підмо́к, підмо́кнув | підмо́кли, підмо́кнули |
| жін.р. | підмо́кла, підмо́кнула | |
| сер.р. | підмо́кло, підмо́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| підмо́клий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| підмо́кши, підмо́кнувши | ||