| підмочи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | підмочи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підмочі́мо, підмочі́м | |
| 2 особа | підмочи́ | підмочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підмочу́ | підмо́чимо, підмо́чим |
| 2 особа | підмо́чиш | підмо́чите |
| 3 особа | підмо́чить | підмо́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підмочи́в | підмочи́ли |
| жін.р. | підмочи́ла | |
| сер.р. | підмочи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| підмо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| підмо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| підмочи́вши | ||