підпо́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | підпо́рний | підпо́рна | підпо́рне | підпо́рні |
родовий | підпо́рного | підпо́рної | підпо́рного | підпо́рних |
давальний | підпо́рному | підпо́рній | підпо́рному | підпо́рним |
знахідний | підпо́рний | підпо́рну | підпо́рне | підпо́рні |
орудний | підпо́рним | підпо́рною | підпо́рним | підпо́рними |
місцевий | на/у підпо́рному, підпо́рнім | на/у підпо́рній | на/у підпо́рному, підпо́рнім | на/у підпо́рних |