підпо́єний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | підпо́єний | підпо́єна | підпо́єне | підпо́єні |
родовий | підпо́єного | підпо́єної | підпо́єного | підпо́єних |
давальний | підпо́єному | підпо́єній | підпо́єному | підпо́єним |
знахідний | підпо́єний, підпо́єного | підпо́єну | підпо́єне | підпо́єні, підпо́єних |
орудний | підпо́єним | підпо́єною | підпо́єним | підпо́єними |
місцевий | на/у підпо́єному, підпо́єнім | на/у підпо́єній | на/у підпо́єному, підпо́єнім | на/у підпо́єних |