рижулине́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рижулине́цький | рижулине́цька | рижулине́цьке | рижулине́цькі |
родовий | рижулине́цького | рижулине́цької | рижулине́цького | рижулине́цьких |
давальний | рижулине́цькому | рижулине́цькій | рижулине́цькому | рижулине́цьким |
знахідний | рижулине́цький, рижулине́цького | рижулине́цьку | рижулине́цьке | рижулине́цькі, рижулине́цьких |
орудний | рижулине́цьким | рижулине́цькою | рижулине́цьким | рижулине́цькими |
місцевий | на/у рижулине́цькому, рижулине́цькім | на/у рижулине́цькій | на/у рижулине́цькому, рижулине́цькім | на/у рижулине́цьких |