| ри́каючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ри́каючий | ри́каюча | ри́каюче | ри́каючі |
| родовий | ри́каючого | ри́каючої | ри́каючого | ри́каючих |
| давальний | ри́каючому | ри́каючій | ри́каючому | ри́каючим |
| знахідний | ри́каючого, ри́каючий | ри́каючу | ри́каюче | ри́каючих, ри́каючі |
| орудний | ри́каючим | ри́каючою | ри́каючим | ри́каючими |
| місцевий | на/у ри́каючому, ри́каючім | на/у ри́каючій | на/у ри́каючому, ри́каючім | на/у ри́каючих |