ри́ковицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ри́ковицький | ри́ковицька | ри́ковицьке | ри́ковицькі |
родовий | ри́ковицького | ри́ковицької | ри́ковицького | ри́ковицьких |
давальний | ри́ковицькому | ри́ковицькій | ри́ковицькому | ри́ковицьким |
знахідний | ри́ковицький, ри́ковицького | ри́ковицьку | ри́ковицьке | ри́ковицькі, ри́ковицьких |
орудний | ри́ковицьким | ри́ковицькою | ри́ковицьким | ри́ковицькими |
місцевий | на/у ри́ковицькому, ри́ковицькім | на/у ри́ковицькій | на/у ри́ковицькому, ри́ковицькім | на/у ри́ковицьких |