ристоміци́н – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ристоміци́н | |
родовий | ристоміци́ну | |
давальний | ристоміци́ну, ристоміци́нові | |
знахідний | ристоміци́н | |
орудний | ристоміци́ном | |
місцевий | на/у ристоміци́ні, по ристоміци́ну | |
кличний | ристоміци́не* |