| рито́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рито́ваний | рито́вана | рито́ване | рито́вані |
| родовий | рито́ваного | рито́ваної | рито́ваного | рито́ваних |
| давальний | рито́ваному | рито́ваній | рито́ваному | рито́ваним |
| знахідний | рито́ваний | рито́вану | рито́ване | рито́вані |
| орудний | рито́ваним | рито́ваною | рито́ваним | рито́ваними |
| місцевий | на/у рито́ваному, рито́ванім | на/у рито́ваній | на/у рито́ваному, рито́ванім | на/у рито́ваних |