родоплемінни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | родоплемінни́й | родоплемінна́ | родоплемінне́ | родоплемінні́ |
родовий | родоплемінно́го | родоплемінно́ї | родоплемінно́го | родоплемінни́х |
давальний | родоплемінно́му | родоплемінні́й | родоплемінно́му | родоплемінни́м |
знахідний | родоплемінни́й | родоплемінну́ | родоплемінне́ | родоплемінні́ |
орудний | родоплемінни́м | родоплемінно́ю | родоплемінни́м | родоплемінни́ми |
місцевий | на/у родоплемінно́му, родоплемінні́м | на/у родоплемінні́й | на/у родоплемінно́му, родоплемінні́м | на/у родоплемінни́х |