рожевува́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рожевува́тий | рожевува́та | рожевува́те | рожевува́ті |
родовий | рожевува́того | рожевува́тої | рожевува́того | рожевува́тих |
давальний | рожевува́тому | рожевува́тій | рожевува́тому | рожевува́тим |
знахідний | рожевува́тий, рожевува́того | рожевува́ту | рожевува́те | рожевува́ті, рожевува́тих |
орудний | рожевува́тим | рожевува́тою | рожевува́тим | рожевува́тими |
місцевий | на/у рожевува́тому, рожевува́тім | на/у рожевува́тій | на/у рожевува́тому, рожевува́тім | на/у рожевува́тих |