| розгарча́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розгарча́тися, розгарча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розгарчі́мося, розгарчі́мось, розгарчі́мся | |
| 2 особа | розгарчи́ся, розгарчи́сь | розгарчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розгарчу́ся, розгарчу́сь | розгарчимо́ся, розгарчимо́сь, розгарчи́мся |
| 2 особа | розгарчи́шся | розгарчите́ся, розгарчите́сь |
| 3 особа | розгарчи́ться | розгарча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розгарча́вся, розгарча́всь | розгарча́лися, розгарча́лись |
| жін.р. | розгарча́лася, розгарча́лась | |
| сер.р. | розгарча́лося, розгарча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розгарча́вшись | ||