розгроми́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розгроми́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розгромі́мо, розгромі́м | |
2 особа | розгроми́ | розгромі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгромлю́ | розгро́мимо, розгро́мим |
2 особа | розгро́миш | розгро́мите |
3 особа | розгро́мить | розгро́млять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розгроми́в | розгроми́ли |
жін.р. | розгроми́ла | |
сер.р. | розгроми́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розгро́млений | ||
Безособова форма | ||
розгро́млено | ||
Дієприслівник | ||
розгроми́вши |