розгрюкота́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розгрюкота́тися, розгрюкота́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розгрюкочі́мося, розгрюкочі́мось, розгрюкочі́мся | |
2 особа | розгрюкочи́ся, розгрюкочи́сь | розгрюкочі́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгрюкочу́ся, розгрюкочу́сь | розгрюко́чемося, розгрюко́чемось, розгрюко́чемся |
2 особа | розгрюко́чешся | розгрюко́четеся, розгрюко́четесь |
3 особа | розгрюко́четься | розгрюко́чуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розгрюкота́вся, розгрюкота́всь | розгрюкота́лися, розгрюкота́лись |
жін.р. | розгрюкота́лася, розгрюкота́лась | |
сер.р. | розгрюкота́лося, розгрюкота́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розгрюкота́вшись |